Про життя і не тільки

Невже я тут, невже в блог залізла! Аж сама не вірю. Дні пролітають, як ненормальні, навіть не помічаю, коли і куди тижні проходять. Швидкий темп життя -  це цікаво, захоплююче, але не для мене. Іноді так хочеться все зупинити і просто розслабитись.

Скучила за людьми з Блоксу, так давно нікого не чула...  Звикається до спілкування, до того, що сприймаєш людей, як своїх друзів, хоча і не бачились же ніколи. Дівчата, хлопці, ви хоч давайтеся чути, пишіть в коментарях, як ви там)

9 вечора, а я ще в офісі, 12 годин на робочому місці, круто, да?  Що поробиш, у моїх шефів творча активність сьогодні припала на вечір. Хоча і поспішати мені особливо нема куди. Вдома все прибрано, їсти зварено (згідно дієти), речі попрані. Красота. Лиш сиди і працюй над дисером! І де моя муза бродить, куди натхнення подівалось? А скоро звіт, скоро мені прийде капець, я серйозно. Вчора дізналась, що атестація буде десь 2-6 квітня, мені одразу поплохєло, потім була паніка, а потім ми з подружкою на суші пішли, і ще морозива взяли в Макдональдзі, і ще по дорозі додому купили пів кіло морозива фісташкового, яке злопали у 12 ночі (сиджу блін на дієті, то видно, нє?). Зате я втрималась і не замовила вареники у хаті Пузатій. Короче, ми за вечір умудрились обійти всі кафешки-ресторанчики, в які вже місяць не потрапляли. Стрес знімали)

До пів на десяту доходить... Мені б совість не дозволила тримати отак дитину в офісі.

Але то нічо, все одно своїми справами займаюсь) Да, до мене ж мама в гості приїжджала на 8 березня, я їй таку екскурсію забабахала по Києву, короче обійшли за 3 дні все, що можна було, мама бідна вдома ніяк не відійде)) Сказала, що всім задоволена, рада, що дитина вміє господарювати, вміє смачно готувати, а ще, що мене оточують дуже хороші люди. Останній факт мене й саму радує, бо не всім щастить в чужому місті за півтори року зустріти друзів.

Одним словом, треба вміти розставляти пріоритети, виділяти основне в житті і не переживати через дрібниці. Да, звіт - це страшно, але не головне в житті, є куди важливіші речі.

Темрява...    Тільки я і м"яке світло монітора...    Тшшш.....    Я не пишу, я шепочу...  Шаде...    Вона божественна...     Не вона співає - то говорить моя душа...     Десь зсередини....     На столі кава і коньяк...   Глибоко повільно вдихаю аромат....    Я напівоголена...      Це не збочення, це не алкоголь...   Це бажання свободи...       Це бажання дихати на повні груди...      Бажання бути повністю відвертою.....     Всі відчуття загострюються....     Господи, як добре, як вільно.....        Зараз я володію світом....  Не важливо - всім чи тільки своїм, внутрішнім.....      Мені все підвласно.....

Повна інтимність....   Наодинці з собою....    Стан близький до медитативного....     Ніяких правил....    Ніяких ігор...     Ніяких обмежень.....

Чого хоче жінка в такий момент?   Щоб хтось повністю відчув з нею всю глибину цієї інтимності.....

Так сильно в офісі працюю, що аж вирішила замітку написати.

Ну що, мені робота подобається, є робоче місце, є дисципліна – з 9 до 18, є спілкування. Час від часу заїжджають власники, вирішують якісь питання. До Слави починаю ставитись як до брата – результат звикання до того, що він постійно мелькає перед очима. Поки що все спокійно.

Сьогодні до одного з власників зайшов знайомий побалакати. Такий собі симпатичний цей знайомий, має світле хвилясте волосся, як колись чоловіки носили, і очі такі приємні. Найцікавіше, що ми з ним зіткнулись в коридорі десь за годину до того. Знаєте як воно буває – проходиш повз людину і зустрічаєшся поглядами, відчуваєш цікавість, іскру. І тут – бац! Він приходить в офіс! Якось аж незручно стало,  як діти малі))

Задумалась я сьогодні про сутність чоловіків і про владу над ними.

Є категорія чоловіків, яких досить просто закохати в себе, якщо потрібно. Вистачить кількох правильних поглядів, жестів, слів. Вони легко прив’язуються до вас і непомітно закохуються. Я б назвала таких чоловіків поверхневими, їм не хочеться докопуватись до суті, їм добре як є. Вони часто оцінюють людину по поступках і не задумуються про мотиви тих поступків. Для них чорне – це чорне, біле – це біле, без варіацій. Їх може підкупити ваша зацікавленість їх персоною і пару хороших компліментів, сказаних із захопленням в очах.

Був у мене недавно такий залицяльник, я якось так ненароком зробила його собі підвладним. Чесно не хотіла, так вийшло. Але відчуття того, що чоловік так легко ведеться на мої маленькі хитрощі, досить цікаве скажу я вам. Так легко зробити з такого маріонетку…

Я не кажу, що такі чоловіки погані, ні! Вони прості. Досить легко закохуються і тому є ймовірність того, що вони легко можуть розлюбити.

По суті практично всім чоловікам хочеться:

-         вашої уваги

-         щоб його вислухали

-         щоб його оцінили

-         щоб ним захоплювались

-         щоб про нього піклувались

От тільки всі потребують цього в різних дозах. Комусь потрібно більше, комусь менше, мабуть, це залежить від самооцінки чоловіка і глибини його свідомості (якщо не брати до уваги комплексів з дитинства: нехватку любові, батьківського піклування, недооцінку дорослими).

Чоловік, який замислюється над сутністю людини, сутністю людських відносин і почуттів, так просто не поведеться на комплімент, йому потрібно щось більше. Він хоче зрозуміти внутрішній світ жінки. Як правило, такі чоловіки не поспішають з вибором і не поспішають зробити висновки. Їх не зачепить ваше захоплення в очах, їм потрібно побачити вас наскрізь. Думаю, його увагу і думки зможе заполонити жінка з внутрішнім стержнем і непростим характером.

Такий чоловік складніший, ним важко управляти. Але за таким хочеться йти.

Можете мене привітати – я зараз на новому місці роботи. То і старе залишилось, але на новому я буду проводити три дні на тиждень. Поки була вдома прийшла пропозиція попрацювати на приватній фірмі, яка тільки розвивається.

А тепер основний конфуз! В мене ж без них не буває. Фірма ця того самого Слави, з яким того року ніби почали розвиватись відносини, потім затихли, тепер дружимо.

Ну що я можу сказати, відчуття змішані. Цікавість до нього вже давно зникла і відношусь як до друга, але чомусь хочеться гарно виглядати. То певне звичка. А ще мене трохи буває зачіпають дзвінки йому явно від дівчат/жінок. Я не в курсі, чи від однієї, чи від кількох. Та й не хочу бути в курсі, нащо воно мені, я ж до людини нічого не маю.

Деколи нервуюсь від самої себе. Ну що це за природа така дівчача – мене гризе життя навіть якогось мізерного бувшого залицяльника. Тим більше, якщо цей залицяльник перед самим носом тобі крутиться. Одним словом, буду ставитись до нього як до хорошого знайомого ну і як до шефа.

А ще я проаналізувала життя своїх подруг. Так от, всі мають те, на що були налаштовані. Скажу до прикладу: одна моя подруга завжди повторює, що кохання не існує, чоловіки одинакові. Результат – вона одна, того кохання в неї дійсно нема. А от взяти Соланж: ніколи я не чула, щоб вона нила, чи казала, що кохання – це міф. Навпаки, вона повторювала, що поруч з нею має бути сильний характером чоловік. Результат – вона такого знайшла. Весілля у вересні.

Отож, я змінила свій настрОй. На позитив!

І ще, відчуваю, що скоро відбудеться щось хороше. Чого і вам бажаю!

Тем , кто уходит, дверь открой пошире - проветри помещение души !!! Поверь, что есть другие в этом мире ... и возвращать предавших не спеши!!!

Когда я стану старой теткой
И стервой злой наверняка
В кошмарных спущенных колготках,
К тому же чокнутой слегка,
Когда ходить я буду с палкой,
Чесать свой крючковатый нос,
Со старой выцветшей мочалкой
На голове вместо волос,
Ко мне негаданно нагрянет,
По злой иронии судьбы,
Мой долгожданный принц-засранец,
Мой гений чистой красоты.
Лишь глянет на меня вполглаза -
И пропадет любовный пыл...
Ему прошамкаю:"Зараза!
Подонок! Где ж ты раньше был..?
...И он, кладя в стаканчик челюсть,
Вздохнет иль пукнет...иль икнет;
Промямлит тихо:"Моя прелесть!
И к ножкам, как кулек, падет.
Я шел к тебе, терпя мученья,
Я тупо подвиги свершал,
Копил я злато и каменья,
И крохи знаний собирал.
И вот теперь тебя достоин!
Теперь, прЫнцесса, все твое!
...Ах, старый лысый глупый воин!
И что нам делать, е-мое??
* * *
У этой маленькой страшилки
Мораль мы все - таки найдем:
Пока вы можете - ЛЮБИТЕ!
...а принцев после подождем!!!

В мене тут недавно були перебої з настроєм, шукала суть свого перебування на цій планеті і все таке... Перейшло само, то в мене через відсутність сильної зайнятості. Точніше, зайнятість є, але лінь брала своє)

Так от, сьогодні розмовляла по телефону зі своєю подругою, Афіною, якось я про неї тут згадувала. Люблю її оптимізм  і нічого небоязнь, вона і в ополонку вчора занурювалась, і з парашутом стрибала, та взагалі в мене інколи з"являється таке відчуття, що вона поспішає жити. А ще вона може домовитись з будь-ким про будь-що. Недавно навіть в Болгарії на гірськолижному курорті вона вмудрилась домовитись про 50% знажку на спорядження і 70%-ву на підйомники, і це для компанії з 7 чоловік!  Але зараз не про це. В розмові я зрозуміла, що в неї щось не клеїться, щось не так. Афіна буває досить скритною, все про свої справи не розповідає, от і сьогодні все не розповіла, проте...

Є деяка ситуація, яка її сильно мучить. Необхідно прийняти рішення. Знаю по собі, прийняття серйозних рішень часом доводить до неврозу. Воно вимотує морально. І ще вона нічого не хоче казати рідним, щоб не переживали за неї. Їй треба поїхати з Києва  на тиждень. Так вона зможе отримати хоч якийсь результат - чи позитивний, чи то  негативний, але більше тягнути з вирішенням не має сил. Каже, що сильно заплуталась, що все ніби й просто, і одночасно, складно...

Важко приймати рішення, не маючи підтримки. Особливо рідних. Я нічого не випитувала, якщо захоче - все розкаже, просто розмовляла, розмовляла, розмовляла з нею, хотіла, щоб вона відчула підтримку, зрозуміла, що вона не сама. Ми проговорили біля години, і тут моя Афіна каже: Знаєш, я так скучила за тобою, приїжджай швидше...

В ту хвилину я зрозуміла, що в таких словах і заключається частика суті нашого існування на землі...

Богаче всего тот человек, чьи радости требуют меньше всего денег.

Увы, любовь, хотя она слепа, без глаз найдёт, какими ей путями дойти до нас и властвовать над нами!
В.Шекспир

Чем больше в человеке хорошего, тем меньше плохого он замечает в других.

Не живи воспоминаниями, у тебя вся старость на это. Делай воспоминания.

Единственный человек, с которым ты должна сравнивать себя, это ты в прошлом. И единственный человек, лучше которого ты должна быть, это ты сейчас.

Если вас демонстративно не замечают, значит вами всерьез интересуются.

Если ты хочешь, чтобы кто-то остался в твоей жизни, - никогда не относись к нему равнодушно.(Ричард Бах, «Мост через вечность»)

Разум дан человеку, чтобы он понял: жить одним разумом нельзя. Люди живут чувствами, а для чувств безразлично, кто прав. Ремарк

Если хочешь стать оптимистом и понять жизнь, то перестань верить тому, что говорят и пишут, а наблюдай сам и вникай.  А.П. Чехов

Только одно делает исполнение мечты невозможным – это страх неудачи.   Пауло Коэльо

Всю жизнь мы ищем человека, который увидит не только новую прическу, отличный прикид, прекрасную фигуру,
но и заглянет в наши глаза и увидит там то, что нам дорого и важно…

Ты находишься там, где твои мысли. Убедись, что твои мысли там, где ты хочешь быть.

Всегда говори то, что думаешь и делай то, что тебе кажется правильным - это твоя жизнь и никто лучше тебя её не проживёт!

"Время не меняет человека, мудрость не меняет человека, и единственное, что может перестроить строй его мыслей и чувств, — это любовь". Пауло Коэльо

Женщина в любви похожа на арфу, она передает лишь тому свои тайны, кто хорошо на ней играет. О.Бальзак

Спросонья - это когда пытаешься среди продуктов в холодильнике найти джинсы. А с похмелья - это когда находишь))

Ваша задача — не искать любовь, а просто искать и найти все барьеры внутри вас самих, которые вы построили против нее. Ариель Форд

Прекрасное остается, красивое проходит. C. Chanel

Про свій настрій я щось не хочу писати, само пройде....  Краще викладу фото, на які останнім часом натрапляла в неті:

А  ще часто натрапляю на фото діток, так подобаються:

Зараз літаю від кількох пісень, подобаються дуже...

1. Елка - Около тебя.

Около тебя мир зеленее
Около тебя солнцу теплее
Около тебя я понимаю, что счастье есть
Когда ты здесь около меня
Около меня...

Ну така ніжна, така душевна! І Ліза сама ніби змінилась, мабуть, закохалась))

2. Город 312 - Доброе Утро, страна!

Я иду по аллеям, в лучах тёплого света
Люди спят не жалея, часов ранних а где-то
Открываются двери в завтрашний день.

Доброе утро, страна
Давно проснуться пора
Ты не поверишь, погода шепчет, сияет солнце
И от улыбок жара!

Бомбова пісня!  Так повинен починатись ранок!!!

3.  Keyshia Cole - Heaven Sent

I wanna be the one you love
I wanna be (sent from heaven)
I wanna be the one you trust
I wanna be (sent from heaven)
I wanna be the one you need
I wanna be (sent from heaven)
I wanna be the one
I wanna be the one (sent from heaven)

Хороша стара пісенька,  відправлена небесами...

4. Григорий Лепс - Самый лучший день

Триста тысяч часов за спиною
Триста тысяч планет надо мною
Не устал ли создатель их в небе кружить?
Каждый раз, просыпаясь с рассветом
Неспроста вспоминаешь об этом -
Очень здорово всё-таки жить!

Хочеться одразу зібратись і - в дорогу! Куди б це поїхати?

А, ще забула сказати. За останні три дні навіть схудла вдома, зараз талія 62 см і бедра 92 см. Навіть літом талію мала 65, на зиму ж завжди поправляюсь. Як би то утримати свою вагу під час свят??